Електронний підпис

З січня 2004 року набрав чинності прийнятий Верховною Радою Закон України “Про електронний підпис”, в якому чітко визначені поняття, сфера використання та юридична сила електронного цифрового підпису.

Електронний підпис – дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.

Електронний цифровий підпис (далі ЕП) – вид електронного підпису, отриманого в результаті криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис може використовуватись юридичними та фізичними особами як аналог власноручного підпису для надання електронному документу юридичної сили. Юридична сила електронного документа, підписаного ЕП, еквівалентна юридичній силі паперового документа з власноручним підписом правоздатної особи та печаткою.

• засвідчує те, що отриманий документ надійшов від особи, яка його підписала;
• гарантує цілісність та захист від спотворення і внесення виправлень у підписаний документ;
• не дає можливості особі, яка підписала документ, відмовитись від зобов’язань, які вона взяла на себе, підписуючи цей документ.

Безпека використання ЕП забезпечується тим, що засоби, які використовуються для роботи з ЕП, проходять експертизу в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.